І знову, Небо Чорне все ,в сльозах, Крізь траурну вуаль із хмар густих Очами блискавиці шле і палить в грозах Ілюзії людських надій захланних і пустих.
Стрімилися до величі і слави, П*янкої розкоші,солодкого життя. Плекаючи могутні наддержави В гріхах своїх не знали каяття.
Щодня підкорюємо планету , Людина ,кажемо –то цар землі??? Ба ні !!! Надумали казку не ту Забувши істини всі прописні.
Не шанували ми історії скрижалі, Кормилицю –Землицю розіп*яли. Націлившись в космічні ,темні далі Небес святі простори оскверняли .
Забули і про башню Вавилону Плекаємо ілюзії свої захмарні. Щодня наближуючи золотого трону Та срібла - золота смаки примарні.
Натомість у сьогоднішнім здобутку: Чорнобиль і Японські саркофаги , Оплакані в скорботі чорній ,в смутку ... Гармонію украли ,чи не для розваги ?
Та ж запитаймо у Багдада ,чи Кабула Яких же благ герої їх зазнали ? І скільки золота політики здобули , Коли їх кров ,як грязну воду проливали ?
Та запитаймо у простого українця , Чи не напився він добра того по вінця? Не обминімо і бездомного японця , Чи хоче злата , а чи дару Сонця ?
Позбавмо ж світ примарного прогресу , В ілюзіях досить купатись . І нищити Гармонію Життя- без інтересу , Досить ,пора її заслуги визнавати .
Гармонія Життя –проста любов , До Сонця ,Місяця ,Землі ,Небес Ісуса ,що віддав за нас життя До Бога ,що син воскрес.
Подяка їм за кожен лист в саду І цвіт і плід дозрілий і смачний. За гладь води небесну,дорогу , Вогонь душі цілющий ,чарівний. 12.03.2011.
"Подяка їм за кожен лист в саду І цвіт ,і плід дозрілий і смачний..."Так ,Романе,ми повинні складати дяку Небесам за те, що не зважаючи на "капості" від людства ,вони посилають нам свої щедроти.
Добрий вірш, примушує задуматися. А мені ось згадався мій "старенький" про 11 вересня в Америці...
Кровоточить світило, мов рана глибока, І прокляття летять аж до самих небес. Ви хотіли нового Месію й Пророка? Це для вас Князь пітьми знову з пекла воскрес. Небеса вивергають розпечену лаву, Переляканий люд поглядає на це. Хто затіяв для нього вселенську розправу? Визирає з пітьми його хиже лице. Ще лютіший оскал, перероджений Каїн, Із-за згарищ будинків сміється мов він, Свіжу жертву для себе, здається, шукає, Не спинити його - надто сильний розгін. На терезах життя переважило Зло, Все пітьма навкруги полонила. Невідомо, кому нині ще повезло – Чи живим, а чи тим, хто в могилах... Ще й сьогодні до нас долинають здаля Відголоски війни, що стихає. Кровоточить світило, в судомах земля, Люди Істини ранок чекають...
Іванку ,постараюсь цю оцінку в майбутньому оправдати . Бо розумію ,що 5- за коментар . П ,Наталю ,Це такий Ваш коментар ,чи Ви вірша писали ? Тоді до Іванової 5 ,ще моїх 5,5,5.
Ні - це дружнє спілкування на обрану тему, аби стимулювати твою Музу до нових злетів, аби вона тобі постійно... дихала (чи шепотіла) у вухо...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
