ПОКИ НЕ БУДЕМО ЄДНАТИСЬ
ПОКИ НЕ БУДЕМО ЄДНАТИСЬ
Не минула нас ніч беззорна,
На землицю нашу полягла,
Віру й правду безодня чорна,
В зиму голу згодом потягла.
Вітри дурні з верхів подули,
В душу хижі ночі занесли,
В очі пил з марою надули
І в путь хибну мором повели.
Щодня до пізньої години,
Хода загнана в кут глухий,
Клала біль зболений в торбини,
Вкритий пилом чорний і сухий.
Коли же нам природа – мати,
Снагу від болі як важну річ,
На всіх стежках почне квітчати,
Щоб забудь цю чорну владну ніч.
Даремно будемо страждати,
Даремно будемо звертатись,
Днів, ночей злих нам не здолати,
Поки не будемо єднатись .
Додав: Davudenko (04.01.2012)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1517 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА