Прости нас, помилуй, Господь,

Благослови Україну!

Прости український народ,

Як нерозумну дитину.

Сатана і вишиванку

Убрав при нагоді.

Краснорічить скрізь від ранку

Масненько в народі.

Витяг всіх чортів із аду

І ще духів мерзких;

І до них Верховну Раду -

Шпигунів імперських.

мій співрозмовник - тиша .

у ній мовчить народ

клопочеться мов миша

посеред зайд , заброд .

ми - життєлюби ! 

люди ми !

братове вільної любові ,

сини та дочки

ще батьки

споріднені у людській крові .

Cпам’ятайтесь і не йдіть,

Люди, на майдан,

Щоб нових не було бід,

Проблем і страждань.

Невже це інші, а не ті,

Що Україну обкрадали?

А українській бідноті

За «голос» гривень дарували?

Вона з виду мила,

Лагідно сміється,

Але пазурами

В твоє серце вп’ється.