ПЕРЕКЛАДАЧ
Поет без голосу і теми – Нудний, прискіпливий шмаркач – Та притулився до богеми… Такий собі перекладач. Всім соромно, ховають очі, Та соромно ж і відмовлять: Хай! Як так уже клопоче… Чому б і не надрукувать. Слова із уст його всі мертві, Та впертість здатна все здолать. Його переклади, мов жертви, На вівтарях ганьби лежать. Так і живе поет-нездара, Мов у посуху злу, рілля… О, Боже! Дай хоч крихту дару – Бо він не хтось, а саме я! Я? Та невже? Ну, що робити – Жагу в душі не подолать – Не можеш власного творити – Берись когось перекладать. Та нудно ж!.. Всі думки чужії А де ж мої? Ніде нема. Вже так тягнусь, вже так тяжію, А, як погляну, все дарма! Чого ж я прагну? Не страджати! Бо й мій талант захован десь – Та як і де його шукати? Бо вже й терпець урвавсь увесь! Сиджу… тихенько позіхаю. Застигле серце аж нудить… Когось з чогось перекладаю… Прийди, натхнення, хоч на мить! 1994
Додав: вершник (13.05.2012)
| Автор: © Юрій Іванов
Розміщено на сторінці : Поети
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1427 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА