ВІРШ "ТАРАСОВІ ВІРШІ"

Люблю читать твої вірші,Тарасе

 "Кобзар",який нас розуму навчив,

Щоб ми любили Україну матір,

Щоб кожний її йменням дорожив!

Щоб шанував своїх батьків стареньких

І пам"ятав свій славний,древній рід,

Щоб повертався до хаток біленьких

І на землі залишив добрий слід.

Служив ти чесно рідній Україні,

ЇЇ красу у віршах описав,

Лиш тільки їй одній єдиній

Ти свою душу до кінця віддав.

Роки заслання і тяжку недолю

І голод довелося пережить

Та ти писав свої вірші про волю,

Про Україну,що не вмре,а буде жить!

Прийшлось тобі багато пережити,

За правду ти не раз в житті страждав,

Та не змогли твій сильний дух зломити,

Бо  ти у серці Україну мав.

Низенько кланяюсь тобі,Тарасе,

За твій талант,за серце золоте,

за те,що мову українську нашу

Проніс ти в серці крізь життя своє!

Чарівні квіти тобі до ніг кладу

Наш геніальний велетень- Піїт,

До твОїх віршів шану пронесу

До самого кінця,до скону літ!