У світлі місячного сяйва, коли торкнутись можна зір, чарівним трунком життєдайним, рядки лягають на папір, сплітаються думки у рими, і розквітають сторінки словами мудрими й простими, як у майстрині рушники. Радіє буйне різнотрав'я пісень, сонетів і поем, хтось вишиває ніжно "гладдю", хтось "хрестиком" рядки кладе. Немов з бабусиної скрині насипле вечір в жмені мрій; червоних, жовтих, срібних, синіх, лиш розібратися зумій. У світлі місячного сяйва зорять натхнення пелюстки, чарівним трунком життєдайним, лягають на листок рядки.
П.Таїсія,Ваші рядочки дуже гарно лягли на папір.У Вас получилося не гірше,як в майстрині,яка вишиває хрестиком чи гладдю.Браво,поетесо!Злетів на поетичній ниві.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
1
Дуже гарно! 
чудовий та теплий вірш!