Володимир
Свідзінський
Холодна
тиша.
Місяцю
надламаний...
В.
Свідзінський
Надламаний
місяць мовчання
Для
плеканців долі... Та ось
Стискається
вісь безначальна
До
кола прибитих колось.
Без
тубів, печер, стугониці,
Без
мороків, жахів, гризот
Не
дай мені, доле, здійсниться
Безтямним
падінням на дзот.
Ще
подвиги куці і ниці.
Ще
відчаї схожі на ртуть.
...Розп'яті
мої колісниці
Небесні
пристанища рвуть.
|