Не сподівалась.
"Настирлива психічка" - ,напевно так подумав про мене, А я боялася нашої зустрічі, І тільки молилась до неба. Це сталось,я знала,так буде, ми двоє лишились,лиш двоє, і серце моє завмирало, цікаво,а що знало твОє? Ми ніжно зіткнулись руками, Ти мерзнув,а я вся горіла, Я знаю,ти ж тоді бачив, Як мої очі блистіли. Очі,ці твої очі, Ах як тепер їх забути? Ти ніжно дивився на мене, І як тепер без них бути. А мрії і справді збуваються, Коли ти у них свято віриш, Але я так хочу продовження, Тебе вже ніким не заміниш. Можливо,забув, Не згадаєш, Та хто я така,щоб мене пам"ятати? Та про мене нарешті ти знаєш, Тебе вже не здивувати. Спасибі,за той дивний вечір, За все-все ,щоб було в нашім світі, Ти знову поїхав далеко, А спогади не зупинити...
Додав: khristina281 (21.02.2014)
| Автор: © Марусяк Христина
Розміщено на сторінці : Марусяк Христина , Поети
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2294 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА