Моя подяка друзям віртуальним,
Прихильність ваша, сонце із небес,
Ласкаве слово, для душі реальність,
Бо знову день, який помер, воскрес!
Як мало у житті людині треба,
Тепло руки і дружнє “не журись” ,
Тягар спадає, легшає дилема,
І віриш знову, і летиш у вись.
Тож будьмо разом у тяжкі моменти,
Нехай не ділить простір, ми рідня!
Земля одна, хоч різні континенти,
Та скрізь буває літо і зима.
|