Я не поет, я просто римопліт, Я заплітаю слово в людські душі, Із кожним днем жорстокішає світ, Й я відчуваю, що писати мушу. Хай прагматизм обплутує серця, А плоть купається в потребах і спокусах, Та вірші роблять з неука митця Й дарують кожному в усьому свою музу. Мої думки ще рватимуть не раз, Не два втиратиму я піт кривавий з лоба, І, як завжди, усіх розсудить час, І, може, хтось, таки, поставить пробу.
Той, хто не вміє віршувати, завжди має змогу звернутись до нас, чи не так? Багато моїх знайомих, принаймні, так і роблять. І не головне, що написали не вони, головне - бажання комусь зробити приємне. Ось Вам і творчість, яка робить з неука митця. Якщо ж Вам не стане після написання колись легше, - пишіть... Адвокатську таємницю гарантую
писати треба у людські серця щоби творити словом новий світ
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
