Полонить своїм фіолетом Нічна забаганка природи. На неї полюють поети І бродять між римами, бродять... Блукають наосліп у тінях, Шукають нові трафарети, І навіть стоять на колінах Ці псевдовеликі поети. А ранок вкриває вельветом Озера, пустелі і скелі, Стають гарбузами карети, Й поети чомусь невеселі... Портрети, балети, білети, Букети, бенкети, тенета І збірники в дамських клозетах, І злети... У смІтник чи в Лету?.. Поети... Поети... Поети...
|