Вт, 05.11.2024, 05:47
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Поети
 

ДЕ Ж ТИ, ДЕ, ЛЮДИНО?

ДЕ Ж ТИ, ДЕ, ЛЮДИНО?

У єстві глибинах,
У основах суті
Прагнемо щоднини
Сенс життя збагнути.

По колючім терні

Ходим голі й босі,
Оминаєм скверну,
П'єм цілющі роси.

У пустелях світу

Йдуть холодні зливи,
Ми ж - неначе діти,
Вперто вірим в диво.

У світах омани

Знов шукаєм правди,
На сердечні рани
Прикладаєм зради.

У самотніх душах

Вітер лютий свище,
Досі невмируще -
В нас поволі нищить.

Гонимось за щастям,

А знаходим втому.
Чуєм голос власний,
Та не знаєм - хто ми?

Ходять манівцями,

Про святих забувши,
Котяться до ями
Наші грішні душі.

Так бредемо кволі

Попід небом синім
В лабіринтах долі
В пошуках Людини.

Де ж ти, де, Людино? -
Та безмовна тиша.
Лиш Поет невпинно
Біль вкладає в вірші...


Додав: Валькірія (23.11.2010) | Автор: © Наталія Крісман
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Громадянину, Щастя - ..., Поети

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2480 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
1 Did • 07:04, 24.11.2010 [Лінк на твір]
Із самого початку покликанням поезії було утвердження всього того кращого в людині, що робить її людиною з великої літери, стояти в обороні добра і свободи, правди і справедливості. Останні рядки вірша:
...Лиш Поет невпинно
Біль вкладає в вірші...
являються яскравим підтвердженням моїх слів. Власними болями ти, Наталко, намагаєшся докопатися до суті оточуючого тебе світу, ніколи, судячи із тексту вірша, не стоїш на узбіччі життя, намагаєшся завжди бути у самій гущі подій.
Намагався колись не оминути цю нелегку тему сам, написав, було таке навіть, вірша, але, бачу у тебе вірш значно кращий.
Наснаги тобі!
avatar
Дякую, Вікторе, за те, що завжди так проникаєтсь моєю поезію і ніколи не залишаєтесь байдужими до ближніх і того, що з ними відбувається! А вірші мої не кращі від Ваших, просто трішки інші - і це зрозуміло, бо скільки людей - стільки різних поглядів на світ і людину у ньому.
Тішуся, що Вас пізнала, бо споріднена Душа нині - це такий великий скарб у наших світах самоти...
Світла Вам у душі!
avatar
3 jakov-buga • 14:19, 24.11.2010 [Лінк на твір]
Покотились душі в яму,
а вони ж нетлінні.
З вірша вийшла трагідрама --
сльози й біль суцільні...
smile
avatar
Біль і сльози? Ні, це - проза,
Що оточує всіх нас... shy
avatar
4 Medbrat • 16:30, 24.11.2010 [Лінк на твір]
Наталю якби ви родились у часи Інквізиції, вас мабуть би спалили (прошу сприймати як комплімент) happy , адже своїми віршами ви заставляєте задуматися про багато давно забутих Людиною речей, за це окреме SPS hands hands
avatar
Попри розваги і веселощі - деколи слід спинитися, подивитися углиб душі, аби не згубити себе справжнього у життєвій круговерті yes
Дякую за вогнище Інквізиції! inverted
avatar
7 Shtanko • 09:09, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Філософія буття в Ваших віршах, Наталіє, настільки глибока, що дна не видко, настільки висока, що ширяє поряд із зірками. Коли поглянути чи в одну, чи в іншу сторону задумуєшся над змістом свого існування. Тільки більшість чомусь не бере зовсім це до уваги, а комусь чомусь "болить і пишеться".
confu9 confu9
avatar
Мабуть, Ігоре, така людська природа, не хочеться занурюватися у глибокі глибини, шукати відповідей на болючі запитання, пізнавати себе справжніх ( не завжди у привабливому світлі). Людина частіше прагне легших шляхів, того, що на поверхні - аби зусиль менше докладати. Та кожному своє, не можна ж дорікати дитині за те, що вона лише грається забавкамии, а не хоче розв'язувати складні теореми... В кожної Душі свої потреби і завдання...
avatar
9 Shtanko • 10:10, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Так таки так! Але не згоден, що забавки мають бути будь-які, навіть іграшки можуть міняти душі, і теореми також. А нам мабуть вкладено шукати більш тонкі матерії, більш тендітні струни-ниточки, щоб зачепити глибини душ людських. confu9
avatar
Ігоре, я не в буквальному розумінні про забавки і теореми. Я про те, що вік людини не завжди відповідає віку її душі... від того і різні потреби у кожної душі - комусь пірнати у глибини в пошуках Істини, а комусь - гратись у пісочку і ніжитись на сонечку ( не буквально, звісно). yes
avatar
11 Shtanko • 10:33, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Я розумію, може сказати не можу все як розумію, лексикону не вистачає чи може слів не підберу потрібних. От і ствердно коливаю головою: так, так... :)
avatar
Головне - розуміти, все не варто казати,
А ще - вміти любити і, мов зірка, сіяти!
avatar
13 Shtanko • 11:39, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Сіяти, так сіяти щоб зігріти і дати надію... Комусь... можливо...
Але в світах омани так важко це робити.

Коли в річному кругоході
Поверне жовтень в листопад,
В дощів гнітючу прохолоду
Вітри вдягнуть осінній сад...
В цю мить не розумію цілі
Життєвих форм білкових тіл,
Що їх філософ сиво-білий
В трактатах фабулою сплів...
Не розумію: космос, атом...
І ще багато слів. Так часто,
Не розумію: брат на брата,
Чи те як вбити, обікрасти...
Не розумію думки зради,
Обману, заздрощів і зла...
Скажіть мені, о, Бога ради, -
Чим ще наповнена Вона?
Де Віра в Бога, доброта?
Чому в серцях нема Любові,
Довіри, честі? Лиш – ота,
Лихая фабула на крові...
confu9 confu9 smile

avatar
В цього світу страшній круговерті,
Коли душу і тіло цькують,
Коли більшість живе, наче мертві,
Про свою забуваючи суть,
Дуже важко, хоч вірю - можливо,
В собі душу святу зберегти,
І на зло ворогам всім – щасливо
По шляху Віри й Правди іти.
Не зважати, що скалкою в оці
Будуть мої для когось діла.
Від підніжок на кожному кроці
Не згорить моє серце до тла.

Хоч живу не заради я слави,
Часто йду не туди, де усі –
Та підступне, зрадливе, лукаве
Не зведе мене на манівці.
В моїм серці вогонь ще палає,
В непокірних думках голова,
Бо я віри в добро не втрачаю
І душа моя все ще жива!
confu9

avatar
15 Shtanko • 14:58, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Як чути це приємно нині,
Що в Вас душа горить вогнем,
Й радіє щиро гожій днині.
Я думаю, що суть знайдем,
І віри втратить не дозволим,
Підступні манівці зметем,
Що випали на нашу долю,
Й прийдем в полон до нових тем...

confu9

avatar
І нові теми й нові люди
За небокрай нас кличуть знов,
Щоб ми повірили у чудо,
Щоб заіскрилась в нас любов -
До світу, неба, дня і ночі,
А ще - до рідних тобі душ...
Собі скажу я - "Жити хочу!"
Й до нових тем в полон чимдуж!

confu9

avatar
в людині)))))
avatar
19 Pushok • 08:57, 30.11.2010 [Лінк на твір]
Людина - хто це, найдосконаліше створіння, чи незрозуміла субстанція, яка руйнує навколишнє не пізнавши його. Так я сприйняв тематику вірша. Глибоко.
avatar
Буває - і одне, і друге, на жаль...
Одним - будувати, творити, дерзати,
А іншим - збудоване лиш руйнувати... shy


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz