Писать! Про щось і не по темі: Про спокій, гнів і резонанс. Як розум з серцем не в тандемі, Вірші завжди рятують нас. Ми сублімуєм просто в римах, Ллємо на аркуш суті душ. Що всі тримають за дверима, Кладем у строфи – кроком руш! Про те, що є, чого немає, Про те, що буде, що було. Хто прочитає вірш, не знаєм... Пишу не ДЛЯ, а ВСЕ ОДНО!
|