Про що ви пишете, поети, Про біль, про смуток, чи про що? Наводите з життя портрети, Тривожно так, і абсолютно нізащо. Злітають рифми з ваших уст, Так легко, наче знайома пісня, І в них переживань цілий згуст, І в кожній тема зовсім різна. У вас талант творити вірші, Але досить часто, нажаль, Які гріють щось в глибині душі, Не отримують заслужених похвал. У всі часи творили ви рядки, Про долю тяжку і щасливу, Розповідали про людські гріхи, І цим показували свою силу. Про тих, хто мучив бідняків, І не давав їм спокійно жити. Про нещасних і хворих жебраків, які не мали ні їсти, ні пити. Ви писали про владу, її диктатуру, Не боялись ви гніву царів. Змальовували події, ніби з натури, Не потребуючи за це щедрих дарів. Дарували красиві романтичні вірші Про весну і про людську доброту, Про почуття ніжні і грішні, Що несли за собою любов і турботу. І щоб не сталося з вами в житті, Як доля не розсудиться з вами, Ваші творіння вічно живі, Вони варті великої шани. Цей талант отримують від бога, Адже не кожен зможе писати, І в кожної людини своя дорога, А ваш шлях, поети, до слави.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0
