Пн, 25.11.2024, 03:07
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3389]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [317]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Поети
 

МИНАЄ ВТОМА

Минає втома,
Бо мою душу зігріло сонце
І я зуміла зловити промінь
В своїй долоньці.
Вчорашній відчай
Розтанув наче ранковий іній,
Я зазираю у неба вічі
І бачу тіні
Від мрій крилатих,
Які від мене втікають з вітром,
Аби вернути й зафарбувати
Душі палітру
У колір сонця,
Безмежжя висі, в якій комети,
Що пролітають, немов жар-птиці,
Як дух Поета.

Минає втома,
Шепоче янгол мені на вухо,
Аби вказати мій шлях додому...
Ти теж послухай!




Додав: Валькірія (09.11.2011) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Поети

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2093 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 32
avatar
1 maja • 12:25, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Ви "зуміла зловити промінь
В своїй долоньці" і вплести його у ці рядки hands hands hands
avatar
Це не я - він сам уплівся :)
avatar
3 Pylyp • 13:04, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Слухаю і насолоджуюсь!
Пані ЛГ гарно провела ніч та не вдома!
avatar
Та ні, ЛГ якраз цю ніч провела вдома :)
avatar
5 Medbrat • 14:40, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Цікава ритміка, "чужа для тебе", я б сказав. Але файно Наталю, молодець yes up happy
avatar
Ну я б так не сказала, Олександре, у мене з такою ритмікою є чимало віршів, просто вони тут не друкувалися, мені так дуже легко пишеться yes
avatar
7 Medbrat • 14:45, 09.11.2011 [Лінк на твір]
отож бо , Наталю - вони тут не друкувалися.ТОму пробачаюся за необізнаність :) happy Вперед! Дивуйте!
avatar
Ну ось, наприклад, хоч він сумний...

Пливуть століття
Крізь лихоліття людських емоцій.
На жаль, в цім світі
Зло ненаситне на кожнім кроці.
Яскравих вражень
Шукаєм завжди поміж облуди.
Любов несправжня
І підступ вражий по всіх усюдах.
Ховаєм сльози
У літніх грозах на дні у неба.
В душі – морози
Від світу прози, зневіра в себе.
Часи невтішні,
Ми надто грішні і безталанні.
Уже не смішно,
Бо нас Всевишній карати стане.
Що за порогом? -
Круті дороги, що йдуть в нікуди.
Чому так довго
Ідем до Бога, чи ж ми не люди?
У цьому світі
Ми – наче діти на кожнім кроці.
Пливуть століття
Крізь лихоліття людських емоцій... shy
avatar
9 maja • 15:14, 09.11.2011 [Лінк на твір]
up
avatar
16 укран • 16:55, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Дозвольте втрутитись. Та бачу ви майстер слова, мені якщо чесно цей коментар ще більше подобається ніж вірш (чи може це також добре продуманий вірш а не експромт). Все одно схиляю голову...
avatar
Втрутитись дозволяю, так, це справді готовий вірш, який я продемонструвала у тому ж стилі, що й первісний, на прохання нашого колеги yes
avatar
30 Medbrat • 09:03, 10.11.2011 [Лінк на твір]
Дяка , Наталко ... Слова про "чужу ритміку" забираю назад... hands hands up tongue
avatar
Колись була чужа - тепер моя по-праву, тобі є до душі? - дарю тобі ласкаво! tongue
avatar
"Ти теж послухай."- було б добре .,якби люди вміли слухати своїх янголів,як завжди, МАЙСТЕРНО! up hands
avatar
А ще краще - аби ми вміли їх чути, розуміти і робити висновки yes
avatar
13 Roksa • 16:37, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Ще в цьому дні зустріну раннє сонце.
Ще в цьому дні когось-таки люблю.
Ще в цьому дні несу в своїй долонці
Росинку чисту, ніжну і тремку.
Бо цвіт заспраглий, стятий спекотою,
Ще зажадав води хоча б ковтка,
І птах,на леті влучений стрілою,
До сонця крильця тремко підійма.
Бо тут,десь поруч, десь отут, так близько,
Так недалеко, в кожного із нас,
Є хтось,отой,кому занадто слизько,
Від помилок , від ран і від образ.
Можливо,ниті світлі та чуттєві,-
Нитки рятунки, білі мов рясти
Душі, в зневірі згашеній миттєвій,
Потрібно дуже вчасно донесTu
Чи птахою донести, а чи вітром,
Здолати в комусь тьмяності виток.
Хтось скаже: ти моє стихійне лихо!
Ти скажеш : "Я над прірвою місток!"
І не впустить хвилевого моменту -
Над головою-вичік самозради,
Щоб не спустіти до самого щенту
Цей світ потрібно всім єством вдихати!
Можливо,що твоя ясна усмішка
В чиємусь передсерді знищить страх,
І ти-не пауза, не пустка, не проміжка!
То значить,ти отут не просто так!
Радію я, що в цьому дивосвіті
Не все ще сірі звітрені камені,
А зміст тут саме в тому цвіті,
Який проріс крізь вимури шалені!
Я дякую за те, що хочу вміти
Епіцентрово відчувати ранку,
Бо жити- це радіти, і боліти,
І зустрічати тепле сонце зранку!

Дякую Тобі Наталочко, за Твою глибинну поезію, котра наштовхує на роздуми, на нові рядки!
avatar
Роксоланочко, аж дух мені перехопило від твого коментаря-вірша, дякую Тобі безмежно за такі слова! yes Треба буде якось гідно на нього відповісти :)
avatar
Як прийде час - настане мить прозріння,
Напоять спраглу землю теплі зливи,
Росинки кришталевої тремтіння
Примусить нас повірити у диво,
У те, що доторкнемося до щастя,
А птах, стрілою влучений на злеті,
Знайде у крилах сили не упасти -
Воскресне словом правди у поета.
Ну як минути прірву, не зірвавшись,
Здолати втому серця споконвічну,
Коли самому йти у безвість страшно,
Бо небезпеки дивляться у вічі?
Ти знаєш, зовсім поруч, надто близько
Є той, кому потрібна твоя поміч,
Самому манівцями - надто слизько
Іти вперед, до витоків, додому.
Ти тільки вір - розпустить осінь коси,
Ще в цьому дні душа знайде притулок,
І хтось в цей день у тебе щось попросить,
Аби журбу відправити в минуле,
І з тих джерел, цілющо-життєдайних,
В яких вливають сили Божі зливи,
Спивати суть, пізнавши усі тайни,
Аби душа повірила у диво.

Нехай усі заповнить порожнечі
Твоя любов і світло, що не гасне,
Аби крізь терня й морок самозречень
Знайшла душа у Вічність двері власні!
avatar
14 Shtanko • 16:39, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Минає втома
і сонце сходить,
ховає ночі сумну вуаль,
ще крок і дома,
і сум проходить,
але і вранці, його ще жаль...

Щиро радію Вашому дарові ловити в роздумах найважливіше, як радію і Вашій поезії, яка чуттєво-глибока, до найпотаємніших закутків душі. Браво. hands hands
avatar
Нехай минеться життєва втома
І кожен знАйде свій власний промінь,
Що серце й душу омиє в сяйві...
Даруймо світу дух життєдайний! confu9
avatar
19 Shtanko • 17:05, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Нехай притишим свій крок на трошки,
щоб від утоми лиш відпочить.
А потім в бій, "котигорошки"!
Бо нам - поетам, дано - світить.
up yes hands
avatar
За котигорошка - окреме дякую! yes tongue
avatar
20 Asedo1949 • 17:19, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Даруймо світу, даруймо, Богу!
Слова привітні, як у дорогу,
Бо нас чекають шляхи незнані,
В Святих теренах, як в океані.
avatar
Але ж красиво, ну справжнє диво! yes
avatar
24 Ася • 21:09, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Незвично-красивий стиль написання! confu9 hands hands Я насолоджувалася ,читаючи рядочки. hands
avatar
У мене є така гарна подружка-поетка Юлечка Гриценко, це я у неї перейняла. yes
avatar
26 metman17L • 22:33, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Наталю, зачарували цим віршем.
Якісь він надто вже сонячний.
Немов той "зайчик" - легкий і безтурботний, бо ...щасливий.
hands hands hands
avatar
Ну можу я хоч деколи писати щось легке і сонячне? :) confu9
avatar
28 InhearT • 23:18, 09.11.2011 [Лінк на твір]
Я вже не втомлений. Іду вперед,
Не треба сліз, залишу долю без тенет,
А що життя? Лиш мчить, немов велосипед,
І кожен день, немов останній мій куплет.
Позаду втома. Як і вчора, дужий,
Хтось не повірив, каже, заслабкий,
Мій голос чути. Він такий потужний,
Що мікрофон здригається стальний.
Хоч хтось казав: "Він втомлений навіки,
Те все брехня, я ж знову на коні,
І зціливсь враз. Мов ноги у каліки,
Мої нові співають знов пісні.
Поранений в бою. Та наді мною
Валькірія сказала: "Ось, лови,
Хай сонця промінь світить над тобою,
Із щирим серце й далі ти твори"..

а за Ваш вірш - 5)
hands hands hands hands hands hands
avatar
29 Abigel • 03:01, 10.11.2011 [Лінк на твір]
Наталіє, дуже-дуже гарно! Прекрасна поезія! А могла б бути й пречудова пісня! hands
avatar
Навіть не сподівалася, що на такого скромного віршика, написаного за якусь хвилинку, буде стільки схвальних відгуків і пречудових коментарів, що виливаються у самодостатні вірші, от вже непередбачувана поетична душа :)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz