прекрасний вірш, пані Наталю... та хіба Вас таким словом подивуєш -- Ви чуєте їх постійно і звідусіль... і це правильно, і справедливо, і об"єктивно...
"Зриваюсь у світло. Шалено пульсує у венах прозріння і вище, уже не лякають вчорашніх надій попелища, а сни мої віщі проходять крізь мене"... -- просто здОрово! і прекрасно...
Дякую, пані Валентино, скажу у відповідь - " хто б говорив" про здорово і прекрасно... Навіть якщо мовчать - не наважуються сказати, та нехай їм буде... Справді, так приємно щоразу зриватись у світло, прозріння і вище... Я минулого року написала цього вірша, нині він мені пригадався, але полинув трохи по-іншому, більш оптимістично і весняно, в першому варіанті було "зриваюсь у темінь...", я подумала, що не буде великого гріха, якщо я власне дітище трохи підрихтую, нехай пульсує у ритмі весняних інерцій
Я музику чую в напоєних небом струмках, мовчанні симфоній---
На кінчику пензля незримого Майстра згори краплина бажання----
Такими невагомо-весняними вітрами віє з рядків....
Он воно що Весна творИть і твОрить.
ЗІ СВЯТОМ ВАС БАЖАЮ ЩАСТЯ І ЩОБ ВИ "музику чули в напоєних небом струмках, мовчанні симфоній, в солодкім полоні у маревах свого безсоння" і вона була Вам життєдайною силою і надихала на гарну поезію!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
