Сміються: ЩЕ НЕ ВМЕРЛА Україна… А дзуськи їм! Живе і жити буде! Допоки Пісня Українська світом лине, Допоки Слово Українське йде між люди…
Допоки «солов’їна», «калинова», Така ж прадавня, як сама Земля, Священна й незнищенна наша мова З імли полону душі визволя…
В ній – Всесвіт, Бог, всі ті первооснови, Що сотворили і утримують Буття: І Вічносуща Мисль, і Вічно Живе Слово, В ній Подих Вічності й Святая Суть Життя.
В ній – дощ періщить, джерело дзюркоче… Палахкотить вогонь, гуркоче грім… І чуть – лелека-гайстер в ній стрекоче, І жайвора, і соловейка спів…
Бринить, дзвенить бузкова і казкова Між гір й степів, над луки і поля, В віках луна чарівна наша мова Дідівська, і батьківська… І твоя!
Діброва нею щось говорить вітру… Ліс свою пісню нею шелестить… Надвечір нею вітер казку квітам Шепоче й тихо пестить пелюстки
Це нею Сонце й Зорі сяють з неба, У мові неньчиній – вся батьківська земля! Це нею Світ звертається до тебе! Сама Природа нею промовля!
І, доки світу буде Україна! Правічний, вічно житиме наш рід! Бо є в нас «калинова», «солов’їна», Що сотворила, й нині творить світ!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1394 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
