Чудова мова,мова українська Луна над світом вже багато літ У ній добро і ласка материнська, Тараса незабутній "ЗАПОВІТ".
Який це гріх забути рідну мову, Якої мама вчила з пелюшок, Співаючи нам пісню колискову, Даруючи добро своїх казок.
Убогий той,хто рідну мову забуває, Не вартий у житті навіть гроша Свій древній рід з корінням вириває, Душа його убога і пуста.
Бо мова - пісня,що звучить над краєм, Здіймаючи нам душі до висот, Вона -це цінний скарб,який ми маєм Лиш тільки з нею ми -нація,народ!
Вона звучить немов мелодія чарівна, Чудова мова прадідів,дідів, У ній вродлива й горда Чураївна І добра слава Запоріжських козаків.
Любити й шанувати мову рідну Повинні ми завжди,де б не були І не міняти на чужу,хай і подібну, Бо ми Вкраїни доньки і сини.
Лиш рідна мова -головна в житті основа, Це те,на чім тримається дежава, Прекрасна мово,мово калинова Ти наша гордість,честь і наша слава!
|