Відпущу слова Відпущу слова свої на волю, Та боюсь, що хтось їх позбира… Я малюю ними свою долю, А роки нашіптують : «Пора!» Скільки вже зупинок проминула, Потяг мчав, не стишував ходи. Так життя пройшло… І я збагнула, Що багато збігло вже води… Сивина лягає на волосся, Хтось здоров’я підло викрада… Нехай щось в житті і не вдалося, Та душа ще й досі молода… І я цим горджуся і пишаюсь, Шепочу молитви крадькома. Бог дає, я вдячно і втішаюсь, В інших же й цього нема… Нема…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 