Мово моя Українська, моя рідна мово,
за що ж тебе так не люблять, чому гонять слово. Чужі слова б'ють у груди, як вистріл гармати,
чому ж тебе рідна мово виганяють з хати. Чи не тому моя люба, моя рідна ненько,
що умієш розказати, як болить серденько. Що умієш розказати, та ще й заспівати,
як горнуться вороженьки до твоєї хати. Як горнуться невігласи, та й тихо воркують,
вони ж тебе рідна мово, навмисне не чують. Бо не можуть зрозуміти, та ще й втолкувати,
як на мові Українській, треба розмовляти. Бо вона для нас єдина, вона наша рідна,
Ні на які заграничні, вона не подібна. Вона плаче і співає, вона учить жити.
Свою рідну Україну навіки любити.
| 
та
у Вас 
0
