Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
karas: А я не дивуюся нічому в світі , якщо я своєму працедавцю не скажу що в мене погані інструменти на роботі , і ми , які це знають , не будемо відстоювати на своєму місці , то і так далі буде . В моєму колективі - будуть усі мовчати . А як я не скажу го
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарському краї є двоюрідні сестри і брат. Знайшла їх у
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має перенести. Я теж ловлю себе на думці, чи
Ми звідтіля, де течія дніпрова ще прибережний розмиває кряж, ми з тих країв, де цокали підкови чумацьких коней шляхом на Сиваш. Ми там зросли, де жайвори щомиті над степом напинають сонця стяг, де степ – вінець колосся і блакиті, – прадавній свідок батьківських звитяг. Ми з тих країв, де пам'ять історична лиш підсвідома та архівна річ...
Колись давно-давно у цім саду Поміж дерев ходила мати. Тепер оті сліди не віднайду, Де новим травам відцвітати. Ще тішить яблуками давній сад І пташкам пісеньку заводить. А на душі у мене листопад, Бо рідна ненька тут не ходить.
Це теж – Дніпро. У склянці чаю Його розхитує рука. Це теж – Дніпро. Без крику чайок У форму втілена ріка... ... Ну як же так? Я ж добре знаю, Що ти ось поряд хлюпотиш? А я до тебе – не встигаю, Беру тебе по склянці лиш.
В маминій хаті Зелена неділя, Пахнуть василечки і чебреці. В свято матуся аж помолоділа, То вже й не зморщечки, А промінці. Мамо, матусю! Цілую Вам руки...
Мабуть зараз немає жодної людини, яка б не слідкувала за подіями, що відбуваються на "гарячому" Сході. Там палає всепоглинаючий вогонь, який не помічає, кого він пожирає. Чи то дитина, чи похила людина, чи чоловік, чи жінка -- всі рівні, як на страшному суді. Ця жорстокість хвилює мене! А Вас? Коли комусь байдуже, то можете не читати далі.
Доброго дня, Україно! Згідно з обіцянкою, нині хочу поділитися своїми спостереженнями і думками відносно чергового З’їзду Улючан, який відбувався в днях 19 -20 травня в нашому рідному Улючі. Буде мені мило, коли помістите це на сторінках Вашого сайту.
Вірші/статті
