Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині, хоча там була трохи інша ситуація. Геббельс відп
Цей вірш народився в Новорічну ніч, разом з 2002-им, мабуть-то. В кімнаті пахло сосною і цитрусами, за вікном танцювали сніжинки, а я подумки гуляла поміж засніжених дерев на Поліссі...
Лариса Коваль народилася 1945 року в Омську. Нині працює в Запорізькому національному технічному університеті.
Потонули віки у глибинах Дніпра, Залишились, як спогади, скелі. Що співають вони на холодних вітрах, Ці вкарбовані в синь менестрелі? І злітають у небо, прозорі й стрімкі, їх пісні, що віками не стерті. Хилитається тінь, божеволіє Кий, Б'ється дух, що не відає смерті.
Лідія Повх народилася 1961 року в селі Кушниця на Закарпатті. Закінчила Ужгородський національний університет (філологічний факультет). Кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Лауреат обласної літературної премії імені Федора Потушняка.
ПОРОГИ
Камені – карпатські сірі плескачі – Не такі уже сірі, Не такі вже й плескаті: Коли присісти – бачиш, Як у них щось виблискує Проти світла опукло (Мабуть їх пам’ять).<*/b>
Христина Керита народилася 1955 року в селі Драгово Хустського району. Закінчила філологічний факультет Ужгородського національного університету. Працювала в газеті «Закарпатська правда», літконсультантом в газеті «Молодь Закарпаття». Нині керівник міського літературного центру, вчителька української мови та літератури.
Щаслива я, Карпати, бо ви є, Бо зупиняєте вітри холодні, Бо сонце із плеча вам устає І падає поволі у долоні. Вслухайтеся у відголос доби, Нехай вовки не виють навіжені, Іще не всі реліктові дуби Злодійчукам улізли до кишені.
Володимир Білозєрський народився, живе і працює у місті Житомир, яке є батьківщиною Корольова і Короленко, Костянтина Роше та Саші Чорного. Міста, де творили Купрін, Шолом Алейкам та Хаім Бялик.
Коли, нарешті, буде мить Ввійти напередодні ранку В легке мереживо світанку, Де поза обрієм мигтить Окута золотом блакить, Жевріє світ фосфоболічний Таємним полум’ям містичнім?
Дмитро Радьков народився 1924 року в селі Новочервоному на Луганщині. 1930 року разом із усією родиною був засланий в Архангельську область. Працювати на лісорозборках довелося йому з дитинства. Учився в різних школах. Перед війною переїхав у Єнакієве.
СТОЮ СЕРЕД ПОЛЯ
Стою серед поля, неначе той витязь. Яку благодать дарував нам Господь! - Як, поле, на тебе мені надивитись? – У відповідь чую: «Частіше приходь!»
Петро Бондарчук народився на Вінниччині. По закінченні семирічки працював лісорубом, обліковцем рільничої бригади в колгоспі, служив в армії, був секретарем контори колгоспу. З 1962 року живе в Донецьку. Працював редактором на Донецькому телебаченні, відповідальним секретарем багатотиражної газети, кореспондентом обласної газети «Радянська Донеччина», літ працівником мар’янської районної газети, старшим редактором видавництва «Донбас».
Все почалося з пісні: в ранки ранні Співала мама радісно мені. Гойдаючи колиску при вікні, А за вікном – троянди полум’яні.