Пт, 22.11.2024, 13:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

САМОТНІЙ ( історія з життя)


Узявся день вечірньою скоринкою,
 мов солі сипонула ніч  зірок.
і вічністю,такою  нескоримою,
дихнув на землю часовий виток.

Дукатом срібнодзвонить місяць споночі-
Циганить світло в сонця: "ДАЙ І ДАЙ..."
І вовкотужить на кругляк у розпачі
Самотній, допиваючи свій чай

настояний на музиці Бетховена.
Думки вдягають звуків піджаки
і колять душу, що глибоко схована,
немов якісь докучні їжаки.

замерзли пальці на мотиві зболенім
між чорно-біло клавішних сходин.
"Учора" ображалось незбудоване...
Сьогодні що?! - сьогодні ти один.

Cюжету спад, картини блік, життя гризаль.
Скінчились кольори і пахне втома
відсИрілою барвою- а  дуже жаль,
бо справа зовсім навіть і не в тому

що "Місячна" соната  спогад вимане,
легатом запливаючи у ніч,
а в тім, що
бУло  щастя неоцінене
і зраджено пішло тужити пріч.

-Наріж собі салату філософії
і мудрості олією заправ -
Пoрадники все радять голослівнії...
-Ви б знали ту самотніть - Боже збав!

Черствіє ніч сухариком застояним,
камінчиком біля сердечних шиб...
хоча би щур прийшов отой, що вчора з ним
гутори
в...  i ділив   свій  чорний  хліб.

A нині не прийшов  - у нього пошуки
хвостаті і на роздуми  плиткі.
-Та, чоловіче, це  не вперше вже таке:
Торочити  безсоння  ниточки.

В молочнім ранку вимочи сухарика
і схрумай ніч із присмаком  зірок.
хай залатають ангели- дударики
життя і душу стерту до дірок.

Додав: Roksa (03.04.2012) | Автор: © Роксолана Вірлан
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2699 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 23
avatar
1 укран • 00:57, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Як красиво... читав і порівнював із собою (хоча розумію що це вірш далеко не про мене),
вовкотужить, поставте пробіл вовко тужить,
Парадники, мабуть краще виправити на порадники..
вивчав нові для себе слова і виявилось, що
"легат" це намісник імператора, дипломатичний представник
"місячна соната спогад вимане, легатом запливаючи у ніч".. це мається на увазі чиїм легатом є місячна соната? може краще замінити на "фрегатом" поясніть юному дурню...
а так чудово, спасибі за працю
avatar
12 Roksa • 20:56, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Привіт, Укране! Рада, що читав цей твір. Сюжет і справді взятий із життя- це ненадумана історія.
Щодо "вовкотужить"- то це є новотвір-неологізм і його не треба розділяти пробілом.ь
ЛЕГАТО- це музичний термін, що означає плавний і безперервний перехід від одного звуку до іншого.
В контексті мого тексту цей образ значит;, що музика плавно лиється в ніч і будить давні спогади. Ось щось таке.
Дякую Тобі за увагу! Щасти! yes
avatar
2 Did • 06:05, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Гарною, зворушливою та дуже образною вдалася сповідь, але, Роксолано, радив би тобі подавати думки трошки стишліше, проте, це лише моя власна думка, не більше...
avatar
13 Roksa • 21:04, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Вікторе, завжди ціную Ваші коментарі- дякую. Цей вірш поемного типу, адже історія, як я вже казала, не є вигаданою. Справа у тім, що цю історію я і так стиснула до мініму , як тільки могла.
Спочатку я взагалі хотіла написати це в прозі,але полилося віршованим текстом. Цього чоловіка я знаю вже понад 35 років. Був такий період в його житті, що всі покинули і пішли від нього, бо не цінував того що мав- а мав і справді щастя. Останніми пішли від нього собака ( пішла і не повернулася) , а потім щур з яким він вже навчився дружити. одного вечора і сггур не прийшов за куском хліба і тоді...самотність- се складно, Він потім пройшов ще багато випробувань і зараз , Слава Богу, у нього все гаразд.
avatar
3 nasvictor • 07:48, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Дуже гарно! Ви, як завжди, вражаєте чудовими образами, новотворами-неологізмами, неординарним мисленням. Колись писав курсову про творчість 60-ників, зокрема В. Затуливітера. У нього теж багато новотворів і яскраве нестандартне образне мислення. Може і Вас так будуть вивчати, бо новизна думки притягує увагу.Аплодую!
avatar
14 Roksa • 21:10, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Дуже рада читати такий коментар, Вікторе. Що там буде з нами всіма у майбутті- то це лишемо на Божу Волю. :)
Не дуже добре знаю творчість Затуливітра, але ті речі, що я читала і справді цікаві ( хоча мене бентежить
те, що він був партійцем у той час, коли ж улюблений мною СТус- сидів) Любити слова, дослуховуватися до них і пізнавати
навчив мене саме В.Стус своєю високою творчістю. Хоча я із 60- ків дуже люблю ще Сверстюка, Л. Костенко, ,а ще до 60 років
ціную Маланюка. Дякую ще раз ,Вікторе, Щасти!
avatar
4 Davudenko • 09:26, 04.04.2012 [Лінк на твір]
hands hands hands 55555
avatar
15 Roksa • 21:10, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Дякую, п. Іване! Рада Вам! yes
avatar
5 Koshkina • 11:54, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Я живу на півдні України , в розмові у нас немає таких складних, мелодійних слів. Тому я вражена.....За це 55555
avatar
16 Roksa • 21:17, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Іринко, дяка за коментар. Ну не думаю я, що причиною деяких незнайомих слів,- є південь України.
От Василь Стус, взагалі, був із Донбасу, але це був мовознавець, він глиба у цій галузі і читати його насичені твори- одне задоволення.
Ніколи не треба боятися пізнавати ще не
спізнане, ми і справді чого не знаємо, в побуті забуваються дуже красиві слова, а варто пам"ятати.
Дякую Вам красно. Творчих злетів! yes
avatar
6 Asedo1949 • 14:21, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Такі барвисті образи, що можна поміж них загубитися. Гарно! Слово "відсирілою", якщо це не дуже важливо, то можна замінити на " уже сирою", але то так, моя думка. 55555
avatar
17 Roksa • 21:19, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Дякую п. Катрусю. Слово "відсИрілий" - мені довподоби- не хочу нічого змінювати.
Приємно, що читали твір. Щасти!
avatar
7 LedyDelfin • 14:26, 04.04.2012 [Лінк на твір]
В молочнім ранку вимочи сухарика
і схрумай ніч із присмаком зірок. -- ГЕНІАЛЬНО! прекрасно... дякую hands
avatar
18 Roksa • 21:19, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Дякую красно, Валентино! Щасти! yes
avatar
8 Alokum • 15:53, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Гарно!Мелодійно!І все вище сказано! 55555 hands hands
avatar
19 Roksa • 21:20, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Миколко, дуже- дуже дякую. Натхнення Тобі, хлопче! yes
avatar
9 Medbrat • 19:19, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Роксо вдалося... справді милозвучність важкуватих слів вражає.... Хоча якщо про недоліки то виділяйте слова типу бУло, а то я читаю булО =))
І у передостанньому стовпчику ритм б"є чи то подиху вичитати не вистачає .. Загалом поезія, як вона є...Дякую було приємно читати respect yes
avatar
21 Roksa • 21:23, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Сашко, рада бачити Тебе на своїй сторінці.

Щодо останнього катрену- то там усе гаразд- будь певен. Спробуй ще раз читни
Щасти Тобі і не пропадай із сайту!
avatar
10 InhearT • 19:47, 04.04.2012 [Лінк на твір]
я б сказав, чорно-білий вірш...
цікаво було прочитати цю по-новому написану самотність...
hands hands respect
avatar
20 Roksa • 21:22, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Іване!
Чорно-біле кіно...так і життя ЛГ- це точно.
avatar
Хотіла б я також свого "сухарика"
В молочнім ранку вимочити цілого,
Щоб янголи дірки зцілили крилами
В душі моїй, обпеченій пожарами...

Роксоланочко, у саму душу слова Твої поцілили, та не зранили її - а зцілили!
avatar
22 Roksa • 21:26, 04.04.2012 [Лінк на твір]
Наталочко, є люди, що несамотні, але одинокі серед великої кількості людей.
А є люди одинокі, але ніколи не бувають самотніми.
Тож як би там не було- хай завжди буде поруч багато справжніх Друзів.
Дякую за прекрасний віршований комент. yes
avatar
Густо, Образно, мудро


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz