Як красиво... читав і порівнював із собою (хоча розумію що це вірш далеко не про мене), вовкотужить, поставте пробіл вовко тужить, Парадники, мабуть краще виправити на порадники.. вивчав нові для себе слова і виявилось, що "легат" це намісник імператора, дипломатичний представник "місячна соната спогад вимане, легатом запливаючи у ніч".. це мається на увазі чиїм легатом є місячна соната? може краще замінити на "фрегатом" поясніть юному дурню... а так чудово, спасибі за працю
Привіт, Укране! Рада, що читав цей твір. Сюжет і справді взятий із життя- це ненадумана історія. Щодо "вовкотужить"- то це є новотвір-неологізм і його не треба розділяти пробілом.ь ЛЕГАТО- це музичний термін, що означає плавний і безперервний перехід від одного звуку до іншого. В контексті мого тексту цей образ значит;, що музика плавно лиється в ніч і будить давні спогади. Ось щось таке. Дякую Тобі за увагу! Щасти!
Гарною, зворушливою та дуже образною вдалася сповідь, але, Роксолано, радив би тобі подавати думки трошки стишліше, проте, це лише моя власна думка, не більше...
Вікторе, завжди ціную Ваші коментарі- дякую. Цей вірш поемного типу, адже історія, як я вже казала, не є вигаданою. Справа у тім, що цю історію я і так стиснула до мініму , як тільки могла. Спочатку я взагалі хотіла написати це в прозі,але полилося віршованим текстом. Цього чоловіка я знаю вже понад 35 років. Був такий період в його житті, що всі покинули і пішли від нього, бо не цінував того що мав- а мав і справді щастя. Останніми пішли від нього собака ( пішла і не повернулася) , а потім щур з яким він вже навчився дружити. одного вечора і сггур не прийшов за куском хліба і тоді...самотність- се складно, Він потім пройшов ще багато випробувань і зараз , Слава Богу, у нього все гаразд.
Дуже гарно! Ви, як завжди, вражаєте чудовими образами, новотворами-неологізмами, неординарним мисленням. Колись писав курсову про творчість 60-ників, зокрема В. Затуливітера. У нього теж багато новотворів і яскраве нестандартне образне мислення. Може і Вас так будуть вивчати, бо новизна думки притягує увагу.Аплодую!
Дуже рада читати такий коментар, Вікторе. Що там буде з нами всіма у майбутті- то це лишемо на Божу Волю. Не дуже добре знаю творчість Затуливітра, але ті речі, що я читала і справді цікаві ( хоча мене бентежить те, що він був партійцем у той час, коли ж улюблений мною СТус- сидів) Любити слова, дослуховуватися до них і пізнавати навчив мене саме В.Стус своєю високою творчістю. Хоча я із 60- ків дуже люблю ще Сверстюка, Л. Костенко, ,а ще до 60 років ціную Маланюка. Дякую ще раз ,Вікторе, Щасти!
Іринко, дяка за коментар. Ну не думаю я, що причиною деяких незнайомих слів,- є південь України. От Василь Стус, взагалі, був із Донбасу, але це був мовознавець, він глиба у цій галузі і читати його насичені твори- одне задоволення. Ніколи не треба боятися пізнавати ще не спізнане, ми і справді чого не знаємо, в побуті забуваються дуже красиві слова, а варто пам"ятати. Дякую Вам красно. Творчих злетів!
Такі барвисті образи, що можна поміж них загубитися. Гарно! Слово "відсирілою", якщо це не дуже важливо, то можна замінити на " уже сирою", але то так, моя думка.
Роксо вдалося... справді милозвучність важкуватих слів вражає.... Хоча якщо про недоліки то виділяйте слова типу бУло, а то я читаю булО =)) І у передостанньому стовпчику ритм б"є чи то подиху вичитати не вистачає .. Загалом поезія, як вона є...Дякую було приємно читати
Наталочко, є люди, що несамотні, але одинокі серед великої кількості людей. А є люди одинокі, але ніколи не бувають самотніми. Тож як би там не було- хай завжди буде поруч багато справжніх Друзів. Дякую за прекрасний віршований комент.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
