Як тебе люблю я, По тобі сумую, В грудях догоряє Стомлена душа. Чом ти не зі мною? Чом мене не гріє? Лиш вві снах тривожить Вуст твоїх краса. Тільки пригадаю Руки твої ніжні, Серце обіллється Гіркими слізьми. Бо такії різні Випали нам долі, Бо такі ненасні Випали нам дні. Вже весна надворі, На порозі літо. А між нами сірий дощ І снігопад. Де тебе зустріти? Як тебе зігріти? І чи стане сили Повернуть назад? Краще не любити, Краще не страждати. Був у серці пломінь, А тепер - зола. Та якщо з коханням Нам не розминутись, То тоді вже краще Вигоріть до тла.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
