Стук,стук,- частішають удари.
--- Хто се там до мене рветься?---
----Це я, твоя холодна старість.
Прийшла і буду вже з тобою,
аж доки не прийде ота, з косою,
що Чорним Ангелом зоветься.----
----Спочинь, мабуть стомилась,
бо скільки літ за мною ти плелась,
а може ще й з дороги збилась,
і до мене випадково забрила?
Сідай вечеряти зі мною,-
наллю і вип’ємо гіркої,
закусимо печаллю з болем
та й заспіваємо сумної.----
Хижий вітер грюкає у двері,
у вікна кидає журбу.
Стоїть незаймана вечеря,
дрімає старість у кутку.
Піду і я приляжу десь спочити.
Засну й полину у вісні
через гаї, поля й луги залиті
туди, де ще співають солов’ї...
| 
у Вас 
0
