ПІСЛЯСЛОВО

Мій  славний  хлопчику,  
в  Париж?..
Au  revoir.
Париж,  Париж!  –
столиця  світла  й  світу.
Химера.  
Марево  із  променів  і  хмар.
Із  хмар  і  променів,  
шовків,  
свічок  
і  цвіту.

Мій  славний  хлопчику,  
в  Париж?
А  як  же  я?..
Ви  пам’ятаєте  –  
весна…  
тужливі  дзвони…
Ваша  печаль  –  
поезія  моя:
Він-н  був-в-в,  
він-н  --  сон-н-н…
Аве,  Мадонно!

Він  був.  
Він  сон.  
Він  поминальний  щем.
Розколина  щемить  
в  тужливім  дзвоні.
Париж.  
Собор.  
Прозірчастим  плащем
Загорнута  --  
Аве,  Мадонно!

А  мить  
летить  
у  синь,  
у  вись,  
в  блакить.
В  колишнього  світанку  
сиву  просинь…
P.  S.:  «Тобі  й  огню».  –  
Я  прошу  все  спалить.  –
В  Парижі,  
мабуть,  
теж  
буває  
осінь.