Я тебе залишаю, видно доля така,що зима забирає тепло. На вітру холодніє рука - моє серце в снігах замело. Не зігрієш його, твій вогонь не горить і мороз знову сковує скло. Тільки знаю одне, що йому не болить, Бо кохання моє вже від тебе пішло.
Прощання завжди є тяжким ,навіть коли розлучаються двоє уже зхолоднілих сердець,гарний твір,п.Миколо!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
Я тебе залишаю, видно доля така,що зима забирає тепло. На вітру холодніє рука - моє серце в снігах замело. Не зігрієш його, твій вогонь не горить і мороз знову сковує скло. Тільки знаю одне, що йому не болить, Бо кохання моє вже від тебе пішло.
у Вас 
0
