Я тебе залишаю, видно доля така,що зима забирає тепло. На вітру холодніє рука - моє серце в снігах замело. Не зігрієш його, твій вогонь не горить і мороз знову сковує скло. Тільки знаю одне, що йому не болить, Бо кохання моє вже від тебе пішло.
Прощання завжди є тяжким ,навіть коли розлучаються двоє уже зхолоднілих сердець,гарний твір,п.Миколо!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
Я тебе залишаю, видно доля така,що зима забирає тепло. На вітру холодніє рука - моє серце в снігах замело. Не зігрієш його, твій вогонь не горить і мороз знову сковує скло. Тільки знаю одне, що йому не болить, Бо кохання моє вже від тебе пішло.
у Вас 
0
