Свічка кохання

Кохання  в серці –  Божество на Небесах –

Божественність Небес живе у нашім серці…

Благословлені ті, кохає хто за просто так

І за коханого, бува, готовий навіть вмерти…

Кохання  відкриває двері в майбуття,

Яким би чином не були підперті…

Яким ключем би не закрив Творець –

Іржавий ключ той,  чи  всі файли стерті…

Нам необхідно в помисли Отця

Ввійти з своїми серця почуттями,

Гармонію у єдність пронести,

Щоб двері стали ці до Раю Воротами…

Терпіння маймо і терпимість до людей,

Відкриймо серце назавжди смиренно –

Для стріл і зброї, що коханням ми зовем,

Хай душі ранить неупинно та щоденно…

Кохання міцно об’єднає  назавжди

Шматочки  долі, що мандрують в тернах,

Як мертві камені засіяні сліпцем,

Де зрячий садить цвіту зерна.

Обривки долі  чи стрічки життя, –

Кохання  поєднає й несумісне.

В єдине ціле як багрянцевий вінок

Нас поведе в щасливе й щире вічне.

Як аромат від квітів що в Раю,

Виходить щастя з берегів мов річка –

Дозволь коханню в серці пломеніть,

В душі допоки ще жевріє свічка…

Дозволь своїм безсмертним почуттям

Зігріти серце, що зітхає мовчки з болю,

Якщо, можливо,  й не судилося тобі

Свою з його з’єднати  в спільну долю…