Ми всі живемо на межі, у кожнім з нас є крихта раю, Та водночас зло серце крає, мов ми самі собі чужі. Зворотній бік у ночі - день, у зла - добро, брехня - у правди... Тече по жилах наших кров, чого заради?...
"Межею йдеш щомить, щодень і так - довіку. Зворотній бік, зворотній світ у кожнім лику..." Так, наш світ заставляє нас балансувати щомиті. Щомиті вибирати між чорним і білим, між добром і злом, і вчитися, вчитися, вчитися, для чого ми і приходимо в цей дуальний світ.
Слова, як дим. Слова, слова... та що із того?.. Хіба вони в душі живуть знаменням Бога?..Шкода але в житті слово може позбавмти людей розуму і навіть життя
Щиро дякую, Таню! Приємно, коли відгук із розумінням.:)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за