Ми всі живемо на межі, у кожнім з нас є крихта раю, Та водночас зло серце крає, мов ми самі собі чужі. Зворотній бік у ночі - день, у зла - добро, брехня - у правди... Тече по жилах наших кров, чого заради?...
"Межею йдеш щомить, щодень і так - довіку. Зворотній бік, зворотній світ у кожнім лику..." Так, наш світ заставляє нас балансувати щомиті. Щомиті вибирати між чорним і білим, між добром і злом, і вчитися, вчитися, вчитися, для чого ми і приходимо в цей дуальний світ.
Слова, як дим. Слова, слова... та що із того?.. Хіба вони в душі живуть знаменням Бога?..Шкода але в житті слово може позбавмти людей розуму і навіть життя
Щиро дякую, Таню! Приємно, коли відгук із розумінням.:)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
