Одного разу сон тебе побачить, Ти не подумаєш навіть на мить, Шо то тебе насправді так душа болить, Що ті, кого ти потривожив, не пробачать.
Крізь крики і могильний скрегіт плит, Відчуєш дотик ти руки на шиї, Відкриються ворота в пекло і вже мертві виють, Заплачеш і попросиш зупинитись хоч на мить.
Та ні, тебе не чують, як не чув ти їх, Вже йдуть по тебе, закривати очі марно, Ти потривожив їх, вчинив ти так не гарно, На їхнього сну місці, учинив ти гріх.
Закриють небо хмари тої ночі, Відкриються могили і з них встануть, Всі ті, хто хоч будь де тебе дістануть, Ти бачиш в темряві вже їхні очі.
Ні, не втікай, це не поможе, Даремно, потривожив ти їх сон, Їх серце й тіло бється в унісон, Тобі у цій війні уже ніхто не допоможе.
Мертві ніколи не пропустять тлінних, Та ти не вірив, нехтував, словами тими, Шукав себе ти поміж плитами німими, Стояв ногами, а не повзав на колінах.
Це наче сон страшний, прокинулась безодня, Невіриться тобі, і сльози по щоках течуть, В той день коли тебе по іншу сторону вже ждуть, Тебе забрали мертві у свій світ сьогодні.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
