(11) У склі вікна танцюють чорні тіні (11) І морок огорта мене за плечі, (13) І чутно оклики глухі у сірій глині, (13) І знову моторошно, якось не до речі.
(11) І зміниться в ту мить усе навколо: (11) І кожен шурхіт озоветься страхом, (11) І холодом овіє з ніг до чола, (11) Запахне звідкись попелом і прахом. Подивіться , пані Ольго, на розмір вірша ( на кількість голосних в рядках) Мені завжди на це вказували і я за це вдячна...Навчилася.... Сумненький вірш.
в назві технічна помилка, а щодо повертатися, тут , справді, кожен обирає своє, інколи на старих віршах виростають нові, інколи хочеться лишити, як є, попри зовнішню доцільність, удачі Вам
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
