“ Від друзів Боже хорони, Ворогів сам поборю...” Якщо я знаю хто вони Збагну я їх історію.
Збагнути друга, непросте, Якщо такого маєш... З мечем вогнем на тебе йде Тайком, а ти кохаєш.
До хати прийняв ти його. Відкрив свої кімнати, А він несе до них лайно І чужу тобі святість.
Но, ти повірив, що він друг. Дозволив в себе жити. А він наніс своїх недуг, Щоб тебе придушити.
І сотні років він душив. Міняв нам в хаті стіни. Твій прадід і твій дід терпів Від нього в Україні.
З брата в варвара змінивсь він, Щоб твоїм паном бути. Не дозволяв стати з колін. Про це й не хотів чути.
Життя нам пише новий шлях. І ми його приймаємо. Про нього, ще ніщо в книжках. Це з досвіду читаймо.
Життя запитання несе А відповідь тікає. В нас правда з чужих джерел б’є А наші пропадають..
|