Я від того нічим не змінюся...
Я від того нічим не змінюся. Я залишусь такою як є. На самотності я одружуся, І від неї я візьму своє. Розбіжусь і стрибну з головою Я, земного, у вир забуття... І залишуся вічно сумною, На стежині сумного життя...
Додав: Тетяночка (11.09.2013)
| Автор: © Лісна Тетяна
Розміщено на сторінці : Життя... , Філософам
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1722 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям