Пт, 22.11.2024, 19:39
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

В кав'ярні

За столиком, в міській кав'ярні,
Зустрів уперше погляд твій.
Ті ніжні, повні ласки, очі
Припали мені до душі.

Перехопило мені подих,
Рум’янець на щоках з’явився.
Мені не було ще так добре,
Я ринув із землі увись.

У вирі цих подій чарівних
Я річ важливу зрозумів:
"Про тебе милу, юну, ніжну
Я Бога потайки молив."

Волів з тобою вічно бути,
Про щирість твердити тобі.
І обіцяти не забути,
Я потай обіцяв собі.

Повільний погляд звів у гору,
Коли ти мову повела.
І я пропав - від твого слова,
То янгола були слова.

Я вже не тямив, не второпав
Де я, хто я, і що за світ
Мене оточував довкола.
І в мить відчув душі політ.

Відчув у грудях серця стукіт,
Що сил щомиті набирав.
І пахощі відчув терпкі,
Кохання вітер розвівав.

Відчув я смак твого цілунку…
І раптом очі я відкрив.
Пройшло усе, і все забуто.
Лиш кави аромат летів.

Тебе не було більш в кав’ярні.
Самотній столик пустував.
І чашечка терпкої кави
Навіювала аромат.

Почув я музику ліричну,
Що болем тихо розлилась.
Понуро очі опустивши
Я смакував лиш кави дар.

І зрозумів, що світ жорстокий.
І річ важливу для душі –
Кохання є гірке, як кава,
І осад залишається на дні.

Додав: гніт (10.10.2013) | Автор: © гніт
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1282 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
1 halo4ka • 17:31, 13.10.2013 [Лінк на твір]
Почув я музику ліричну,
Що болем тихо розлилась. 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz