***
Страх по спині липкою вологою пекучою тіні-в очах Відголоссями срібними переливами і перлинами сяє голос кличе, кличе зачарований і залюблений де серце відчуєш-там буду я Замком тортур, коридорами темними плямами бурими місяцем кожен крок і там, де ступила-цвітуть білосніжні троянди На сходах п янкий аромат твого тіла... Жива? ...серце стало Така ж бліда, як місяць Крижина посеред залу Віддалася мечам тоді пристрастно Востаннє і... вперше у сріблястім плащі мерзлоти скрипка і голос плетуть мереживо болем холоднечі пекучої зорепадом ні йти... ні зостатись...
Додав: sashko (20.02.2014)
| Автор: © Сашко Винниченко
Розміщено на сторінці : Жінка - ...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1584 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА