ХАЙ ВІДПОВІСТЬ МЕНІ МОСКВА!

                ХАЙ ВІДПОВІСТЬ МЕНІ МОСКВА!

За людопад без поховань,
За зниклі назви цілих сіл     
Хай відповість мені Москва:
Її керманичі усі.

             За пекло райської землі, 
             За пухлень, чумень, за терор
             І за приписані нулі,
             Що приховали людомор.

За три пшеничні колоски
І той комуністичний рай,
Де за півслова – Соловки.
Де кожен третій помирав.  
 
           За те дитя, що в лоні ще,
           Не народившись, висохло.
           За цей болючий в серці щем!
           За все, що, вмерши, не збулось,

Перед судом за ті жнива,
За найстрашніший злочин свій
Хай стане нинішня Москва,
Допоки свідки ще живі.

        Невизнання, мовчання – глум
        Над пам’яттю мільйонів жертв!
        Лиш допусти – й новий Валуй*
        Вже незалежних нас пожер.

За все хай відповість Москва:
Її керманичі усі.
Щоб пам’ять  – вічна і жива
Щоб на столі повік – хліб-сіль.

(  © Любов СЕРДУНИЧ).