* * *
Я – не Каїн, не кат,
тільки й Авелем бути не хочу.
Не підставлю щоки.
І свій нарід топтати не дам.
Я не звикну! Не зникну!
Хочу прямо дивитися в очі
Всім народам-сусідам.
Рід мій древній – не дань!
І свобода – не дань,
не дарунок: її здобувають
У вогні, у борні й у крові.
Тільки кров – не вода!
Як гряде небезпека –
у нас так одвіку буває:
Ми народне скликаємо Віче.
Ми йдемо на Майдан!
Потужно , правдиво , вперед до перемоги , мабуть зріє новий майдан , щось дуже часто він у багатьох на умі ... Невже ця думка знов матеріалізується .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
1
