Коли терпінню вже прийшов кінець, Коли слова людські не мають сили, Любов до волі рветься із сердець, І що б тепер про нас не говорили,
Ми зброю тулим гордо до грудей: У бій, за нашу долю і Державу, У бій, вперед – за втілення ідей. У бій, за нашу волю, честь і славу!
Під “Гради” йдуть відважні юнаки, Щоб дітям краще, аніж нам, жилося. І гинуть від ворожої руки, І падають, мов скошене колосся,
На ті лани, де міг би зріти хліб, У тих лугах, де роси миють трави. А ті, живі, не сплять по кілька діб І моляться посохлими губами,
“За Батьківщину!”- шепчуть і у снах, “За Україну!” - десь хрипить у грудях, “Вперед!” - на закривавлених вустах, А на світанку знову “Град “ розбудить.
Коли всі сльози вилито рясні, Коли здається – й Віра догорає, Сам Бог нас береже у цій війні, А з Богом нас ніхто не подолає!
Вірю в таке, бо іншого виходу, можна сказати, немає.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
1
Щиро дякую!
