Літо-літечко, де ж ти поділось -
Може в хмарах важких загубилось,
Може десь у ставку затонуло,
Чи в сухому бодиллі заснуло?
Уночі диким степом блукаю
І шукаю його, і гукаю:
Літо-літочко, гей не губися,
І до наших степів повернися,
Сонцем край наш зігрій Слобожанський,
Відроди мої думи юнацькі.
Літо-літечко, де ж моя любка?
Зачаїлась від мене — голубка.
Літо-літечко, чим я завинив,
Разом втративши втіху єдину?
Світ земний у постійному русі,
Взимку буду ходити в кожусі,
Буди кидати дрова до грубки
І складати сонети про любку.
Може вірш її серця торкнеться,
І воно, мов струна, відгукнеться.
Знов земля спалахне дивоквітом,
Повертаючи втрачене літо.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!