один табун наступає на інший: йому бракує соковитих трав- війна!
червоний борщ без солі, без приправ- одна лиш кров, густа та непростима- її не можна бачити очима- вона хижацьки зціджена із серця при свічці, яка віру зігріває, вона мовчить і, наче, віск той тає, і росить землю у безмов'ї слів... а її власник слухав солов'їв, і, як і ворог, також жить хотів, та той, після молитви, вистрелив й убив, а вбитий думав, що його любив такий же легінь, що так клявся в дружбі... убивця ж був в нечистого на службі. кров спалахнула маком у снігу, життя застигли. у зневірі- пам'ять, і лиш обличчя й голос на вітру: " а я й не думав, що умру від кулі підступу і зради непростимих!"... і мерзнуть почуття і звук-молитви в димі, і сонм святих, нeнавистю убитий... дух злинув поміж зір, юнак хотів так жити- він встиг зуміти послужить народу- в молитві тихій він отримав нагороду, серед волошкових снігів, країні він себе віддать зумів не на словах, на невідступному посту, проливши кров людську, густу. Ivan Petryshyn
Ваші глибоко філософічні вірші вимагають декількоразового прочитання , щоб все збагнути , хоча деколи це і нелегко , багато образів , багато суті і змісту ! роздуми широкі для збагачення душі
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
роздуми широкі для збагачення душі 
