Сумує хата, засніжило,
Ані слідів, ані пісень,
Пройшли роки, усе віджило.
Колись тут сміх бренів щодень!
Лиш дід приїде подивитись,
Вогонь розпалить у печі,
Хоч сам, та любить в хаті грітись,
Чи довго ще? Болить в душі!
Тут Гирвиця ночами сниться,
Вчувається дитячий сміх,
У спогадах він бадьориться,
Завжди чекає внуків всіх!
та
у Вас 
0
