Закрыта дверь, опять потеря. Потеряна надежда что-то сохранить. Закрыта дверь, а я не верю. Но все же продолжаю слезы лить. Проверю пульс случайно на руке, ритмично быстро стучится сердце. И чувство жизни где-то вдалеке, Там, где ты плачешь ещё за дверцей. Между нами печаль стала преградой, так близко были, теперь - не рядом. По телу дрожь - повеяло прохладой. Хочу к тебе, вернись в мой дом... Молчишь? И я молчу. К двери коснусь рукой своей, почувствовать хочу твое прикосновение. Но только холод от дверей. Сажусь на стул, вокруг затмение. Себя не слыша и сквозь мрак Кричу я громко:" Как мне быть?" В ответ мне только:"Ты дурак! Меня ты должен был любить..."
Перекладіть, я з задоволенням порівняю Ваш твір з оригіналом. Просто, я ніколи не брався за переклад своїх віршів. Мені мабуть не дано.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
