Не послухав знов
Не послухав знов
Знаючих людей,
Полюбив любов
Із своїх ночей.
Не проник я в суть
Грамотних порад,
І в душі цвітуть
Бур’яни, не сад.
Не зодяг плаща,
Як ішли дощі,
Тож надій свіча
Згасла у душі.
Зодягнув кожух
У спекотний час,
І в задусі дух
Щастя згинув враз.
Ох, гірка любов
Із своїх ночей,
Доки не знайшов
Справжню між людей.
Додав: miknech (20.01.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1291 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Щиро дякую! З прийдешнім! Божого захисту!
ruhlyvy : Чудовий вірш-тост! Будьмо, пані Королева! ZhasminVKanoe : Дякую дуже та поздоровляю зі Щедрим вечором і близьким Новим роком!
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА