НАРЕЧЕНА ВІЙНИ – це моя Україна…
Її нова орда знов топтати посміла…
Час співати пісень, до весіль готуватись,
Тільки доля така – як завжди захищатись…
Від «братів», що ґвалтують її почуття,
Що плюндруючи бісяться без каяття…
НАРЕЧЕНА ВІЙНИ – це моя Україна…
Вона в чорну фату огорнулась несміло,
Молитов щоб не чути московського храму
І лихих залицянь від кремльовського хама
То ж не чує облесливих слів від нахаби –
Не допустить Господь це «вінчання» неслави…
НАРЕЧЕНА ВІЙНИ – це моя Україна…
Хоч розп’ята вона, не впаде на коліна…
У крові почуття та душа скаменіла,
Уквітчалась багрянцем коса посивіла…
Серце в грудях кипить – почуттів не знаходить
Смерть вирує кругом по землі її ходить…
НАРЕЧЕНА ВІЙНИ – це моя Україна…
Вбережім чистоту її цноти від злого,
Захистімо кохання й любов до святого.
Окропивши сльозами і кров’ю простори
Має право Вона відродитися знову,
У піснях для життя і для шляху нового!
27.01.2015 Іванна Осос
| 
у Вас 
0
