Питаймо себе
Нам треба нести цю весну
У рідний край на своїй спині
Нам треба нести її нині
Мов нашу правду молоду
Баластом не буде вона
Коли візьметься вся родина
І рідне слово в світ полине
Бо мові кордону нема
Співали ми Багато нас
Тоді всі мрії були з нами
Тоді собі були братами
Лиш скоро проминув той час
Весна іде а ми сумні
Віком зрілі а малі духом
Історія всіх нас б’є обухом
А ми стаємо знов німі
Правди і Бога голодні
В нашій державі наші діти
Хоч небо наше й сонце світить
Вони байдужі і сумні
Як довго ще брехню сестер
Будемо пити в своїй хаті?
Яка нас виховала матір?
Що дітям скажемо тепер?
u9/16
Додав: Szlachtycz (18.04.2015)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь , Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1181 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА