Питаймо себе
Нам треба нести цю весну
У рідний край на своїй спині
Нам треба нести її нині
Мов нашу правду молоду
Баластом не буде вона
Коли візьметься вся родина
І рідне слово в світ полине
Бо мові кордону нема
Співали ми Багато нас
Тоді всі мрії були з нами
Тоді собі були братами
Лиш скоро проминув той час
Весна іде а ми сумні
Віком зрілі а малі духом
Історія всіх нас б’є обухом
А ми стаємо знов німі
Правди і Бога голодні
В нашій державі наші діти
Хоч небо наше й сонце світить
Вони байдужі і сумні
Як довго ще брехню сестер
Будемо пити в своїй хаті?
Яка нас виховала матір?
Що дітям скажемо тепер?
u9/16
Додав: Szlachtycz (18.04.2015)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1281 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Реклами у віршах я ще на нашому сайті не зустрічав. klavysjka : Бо Україна - незбагненної краси, яка в ній поєдналась, ппереплелась.
klavysjka : І непросто, нелегко це поєднувати і залишатись непохитним вірою в УКраїну і її ПЕРЕМОГУ
klavysjka : І невідомо скільки доведеться ще пережити
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА