Пт, 01.11.2024, 06:35
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2697]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4481]
Філософам [1308]
Громадянину [905]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Наша історія.

 
Наша історія.
 
Стала. В дзеркало дивлюся
Тай собі гадаю:
Що це, вправо я хилюся –
Плечко опускаю?
 
Сіла. В спогади втопилась.
Ти ж хіба ж не знаєш?
Мало жому наносилась?
Трави всі збираєш
 
Та мішком додому носиш –
На зиму ховаєш.
Скільки того? Капка з носа,
Як повисихає.
 
Зими довгі, страшні люті,
З снігом і з морозом.
 -  Як це жити? І як бути?
Дай же, Боже, розум.
 
Прости мене, Боже, бідну,
Не суди суворо. –
Відібрали землю рідну.
От, – краду на сором.
 
 -  Ходім, доню, по солому –
Гріх, я не перечу.
Лячно йти вночі одному
В люту холоднечу.
 
-  Ти мене учила, мамо:
Не роби гидоту…
Що нехай те буде мало,
Але з свого поту.
 
 -  Гірко, доню, моя мила.
Серце сором крає.
А корова зголодніла –
З голоду здихає.
 
Як корова наша здохне,
То й ми поздихаєм.
Серце в «Родины» не тьохне.
Якось дочвалаєм …-
 
Наскубли в’язки соломи –
Аж пучки горіли.
Тай пішли хутчіш додому,
Бо уже сіріло.
 
Завірюха завиває,
Куди йти, – не бачим,
Уже й сорому немає.
Йдемо й гірко плачем.
 
Того снігу – до коліна,
Ледве тягнем ноги.
Руки й спина – вже зомліли.
Дійшли до дороги.
 
Калатало серце в грудях
Від страху і втоми.
І не скажеш те на людях.
Вже. Нарешті. Вдома.
 
По стеблині зазбирали
В обійстю солому.
І від страху вже не спали:
Що ж буде потому?
 
Виглядаю з-за фіранки,
Аж стукають зуби –
До обіду, аж від ранку.
Боже, що ж то буде?
 
На дорозі, недалеко,
Вже сторож з’явився.
Заглядав, немов лелека,
Бо слід загубився.
 
Походив, поматюкався
І назад вернувся.
На бариш він сподівався,
І ось так спіткнувся.
 
«Як не маєш чим платити,
То плати собою,
В казематі будеш гнити:
Полагодь зі мною!»
 
А скирти оті чорніли,
Згнивали до літа.
Ну а люди – щоб не сміли
Взяти «своє» з жита.
 
Кожен день із гучномовця
Язиком плескали:
Все це наше! – Й урядовці
Бариші збирали.
 
Отаке життя вдовицям…
Комунякам – сором.
Сумно, гірко подивиться,
Що було з народом.
 
Глитаї оті радянські
Все собі згрібали.
Все, що можна було взяти,
Скрізь позабирали.
 
Оголили Україну,
Голову побрили,
І отруту їх зміїну
По землі розлили.
 
Знову множаться вдовиці,
І сироти плачуть.
Виють вражії вовчиці,
І в них біси скачуть.
 
Тягне їх на Україну
Сльози умножати,
Неньку рідну солов’їну
Чоботом топтати.
 
Бо не мають де подіти
Бомби і гармати –
Поспішають вражі діти
Крівцю проливати.
 
Та як ви ж такі багаті
Та мудрії люди,
Робіть лад у своїй хаті
Та не лізьте всюди.
 
Не вбивайте та не цькуйте,
Не живіть брехнею,
І для воєн не працюйте,
Не тіштесь бронею.
 
Свої лапті підкували –
Підошви залізні,
Щоби знову збиткували,
Несли біди різні.
 
Гей, проснися, Україно,
Витри свої сльози!
Йди до Господа, дитино,
І Він допоможе!
 
Нехай блудні твої діти
Господа шукають,
Бо без Нього, як ті віти,
Всі позасихають.
 
Дай нам, Боже, спам’ятання, –
Виведи із блуду.
Я від вечора до рання
Прославляти буду.
 
Бо Ти, Боже, хочеш правди,
Пізнання, покори.
Милосердний, добрий завжди –
Ти рівняєш гори.
 
І всю велич їх і силу,
Могутність і славу
Робиш, наче жменька пилу
Бурі на забаву.
 
Хто ж то може сперечатись,
Господи, з Тобою,
І бездумно величатись?
Вмиється сльозою.
 
Станьмо, браття Українці,
Разом всі – стіною.
І на Божій станьмо гілці
Буйною листвою.


Додав: iakhnevich (11.07.2016) | Автор: © Галина Яхневич
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Вірші про Україну, Вірші про рідний край, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2404 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Таля • 13:02, 12.07.2016 [Лінк на твір]
Крик душі! Вірьмо що все таки стане на свої місця!  respect
avatar
0
2 iakhnevich • 22:05, 12.07.2016 [Лінк на твір]
Вірмо, не падаймо в відчай і не здаваймось. yes
avatar
0
3 Asedo1949 • 14:54, 13.07.2016 [Лінк на твір]
Скільки горя перенесла Україна і її люд, але віра робила своє і Господь не давав впасти бездиханною, завжди підставляв свою сильну руку і ставив на ноги. Віра,Надія і Любов - постулати Господні і їх не може відібрати від нас ніяка влада, і ніякий ворог, якщо ми щиро віримо у краще, то воно і прийде.
avatar
0
4 iakhnevich • 21:41, 13.07.2016 [Лінк на твір]
Ми вірили радянській пропаганді, повірили приватизації і різній хапатизації, повірили європатизації, щиросердечно віримо  різним тлумаченням, але прийшла пора покаятись і повірити Тому, Хто може і хоче нам допомогти - Господу Богу Одному і Істинному. yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую. s-7

kraynyuk46: Оптимізму Вам, пані Таміло. Все буде добре!  sm1  :s-7:

kraynyuk46: Дуже дякую, пані Таміло! table-2  Приємно. Хай щастить! :sm1:



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz