Пн, 23.12.2024, 07:56
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3397]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Янгол Хранитель. Пригода 16

Ех, Одеса!
 
  Є в мене, в славному місті Одеса, давні друзі: Зіна і Олександр Сазонови. Раніше вони проживали по провулку Суворова 2 в старому чотирьохповерховому будинку ще царських часів. До моря не так далеко. Перейти через парк ім. Т.Г.Шевченко, спуститися вниз і вже на міському пляжі «Лонжерон». Ми з дружиною не один раз влітку зупинялися в них на відпочинок.
Одного разу поїхали ми на Олександрових «Жигулях» рибалити на Хаджібейський лиман. Ранок виявився трохи вітряний. Вітер гнав хвилю і з нею всяке сміття до нашого берега. Вудили ми спінінгами в режимі «закидушки». Любимим харчем для тамтешніх карасів була креветка. Недоліком було те, що креветка, при закиданні, часто зривалася із гачків від удару об поверхню води. А карасі в лимані великі, товстопикі від 0,8кг до 1,2кг. Менші нам не попадалися.
Ото ж я кажу Олександру:
  • Давай я заведу в руках наші гачки у воду, щоб не зривалася креветка. –
Так і зробили. Я роздягнувся, взяв в одну руку його гачки, в другу свої, зайшов по шию у воду, потім трохи ще підплив, опустив його гачки на дно, потім за кілька метрів ліворуч свої. І тут хвиля захлиснула мене і вода попала до роту. Бридка така. Виплюнув, добрався до берега. Піймали ми тоді п’ять карасів: я – два, а Олександр – три.
На другий день я трохи занедужав. Піднялась температура до 37,1град, якась в’ялість. Через два дні я з дружиною поїхали до Хмельницького. Закінчилась відпустка. Температура не проходила. Лікар заводського медпункту направила мене до міської лікарні в пульманологічне відділення.
  В ті часи в лікарню попадали через приймальний покой де міряли артеріальний тиск, температуру, зріст, вагу і сестра відводила в душову кімнату. Там мився, здавав свою одежу і отримував лікарняну: білі кальсони й сорочку (для жінок видавали довгу нічну сорочку).
Ото ж  лікують мене й лікують всякими ліками – не помагає. Пропав апетит, температура вночі зростає до 38,5 та до 39 градусів. Потовиділення таке, що я двічі за ніч міняв змокрілу сорочку, а на ранок температура спадає до 35,5 градусів. Сили настільки пропадають, що вранці злізти з ліжка важко. Лікарі вже все перепробували. Дружина моя ходила до «Лєчсанупру» де за телефоном директора нашого заводу (колишнього секретаря міському партії), їй дали дефіцитних угорських антибіотиків. «Лєчсанупр» в ті часи – це спеціалізований, добре оснащений усім, лікарський заклад для партійної номенклатури та членів їх сімей. Щось на кшталт нинішньої київської «Феофанії», тільки обласного рівня.
І ці ліки не допомогли, і консиліум збирали, а я все тану, як свічка. Дружина плаче (як потім мені розказувала, що їй лікарі сказали, аби готовилася до найгіршого). І от, якось, не знаю від чого, мені прийшла в голову думка, щоб не вживати ніяких ліків. Сестра приносить ліки, пояснює коли і які приймати, а я тихенько, щоб ніхто не бачив, складаю їх у паперовий кульок і викидаю в унітаз. Через день полегшало, стала вирівнюватися температура, потім з’явився апетит і, як казала дружина, «блиск в очах». Незабаром мене виписали додому.
І що за діагноз був записаний в моєму листку (бюлетені) непрацездатності?  Ніхто не вгадає: «Ліхорадка нєопознаного ґенеза». Ось так!
Прислухайтеся іноді до свого «внутрішнього голосу», корисно!   
 

 

Додав: Pylyp (10.12.2016) | Автор: © pylyp
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Проза, Кухровський Петро

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2621 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): пригоди, риболовля

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 miknech • 01:04, 11.12.2016 [Лінк на твір]
Цікава оповідка, пане Петре. Внутрішній голос, він, звісно, буває, й бреше, як і ми всі потроху, але в даному випадку він не збрехав
avatar
0
2 Pylyp • 15:32, 11.12.2016 [Лінк на твір]
Тому я й кажу, пане Михайле, - "іноді".
avatar
0
3 Pylyp • 15:36, 11.12.2016 [Лінк на твір]
Тому я й кажу, пане Михайле, - "іноді".
avatar
0
4 ЛІРИК • 00:05, 13.12.2016 [Лінк на твір]
Читаю ваші оповідки час від часу. Непогано, я вам скажу. Вони часом, як ліки від хандри. Почитаєш, і настрій піднімається трохи. Простенько, зі смаком і повчально. На чужих помилках  треба вчитися. Пишіть ще. Всіх благ!
avatar
0
5 Pylyp • 21:37, 13.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую, колего.
avatar
0
6 kraynyuk46 • 21:34, 15.12.2016 [Лінк на твір]
Прочитала. Посміхаюся. Добре розумію, що Вам з дружиною тоді було не до сміху. Подібна ситуація була і у мене. Виписали сильний антибіотик, а одна жінка й каже: - Подивіться на вкладку. Там написано, що ці ліки дають побічний ефект на печінку. То краще не вживати їх.
Я прислухалася до поради.  Все обійшлося якнайкраще. 
***Зичу Вам здоров'я, п. Петре, успіхів та наснаги у творчості! З повагою!
 
avatar
0
7 Pylyp • 20:40, 16.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую, пані Надіє за теплі слова.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz