Добраніч говорить черговий вже день. В життя моє днів тих вписав Бог багато. Усіх покладу їх, як книжку на пень, В якій вас рядками я буду вгощати.
Пробуджу минуле зі свого життя, В якому були і прибутки і втрати. Думками злечу я в своє майбуття, Хрести де і церква, і спалена хата...
Сном вічним приснули і мама і тато. Мені мабуть прийде обабіч лежати. Далеко Сян бистрий, Улюч і Карпати Зодягнені в осінь, залишаться ждати. Та, чи зрозуміють моїх суть пісень І чи привітають гучним Добридень? 10.12.2016р.
Дуже дякую Вам. Приєднався до Вашої точки зору і виправвив. Дійсно, тепер звучить і на мою скромну думку краще. З повагою до Вас Василь Шляхтич з Польщі
Задум хороший, а виконання - не дуже. Не все мені зрозуміло. З повагою, ЛІРИК з ПОЛЬЩІ.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що